Йшло літо
Багряне сонце вранці за лиманом
Пливло до моря, ніби до зірок.
Холодний день горнувся у тумані
І літо йшло, робило перший крок.
Неквапом, тихо, майже непомітно,
З весняних днів і з втомлених суцвіть.
Воно стояло струнко й непохитно,
Мов починало наново цей світ.
Так, як художник вибирає колір,
І як письменник пише перший том,
Це літо йде, наморене до болю,
Несе в руках моїм тривогам сон.
