24.06.2017 05:25
Без обмежень
36 views
Rating 5 | 2 users
 © Георгій Грищенко

Чорна самота

Ліжко дерев`яне

В темному кутку, 

В банці гілка в`яне

Білого бузку.


На столі світлина

Дівчини в садку, 

На стіні картина –

Лебідь на ставку.


У вікно єдине

Вечір загляда, 

Швидко все поглине

Чорна темнота.


Вікна засвітились, 

Тільки тут пітьма, 

Зорі заіскрились

Та усе дарма.


Ніч не посвітліла

Місяця нема, 

Темнота вціліла, 

У вікні пітьма.


Виплив місяць білий, 

Блідо засвітив, 

Світ цей занімілий

Ледве не збудив.


У вікно без світла

Тихо заглянув, 

Обдививсь привітно

І застиг як був.


У малій квартирі

Долі хтось лежить, 

Мо` спочив у мирі

Й в рай душа летить.


Хтось старий, самітній

Цей покинув світ

В день спекотний літній

Від хвороб і бід.


Через тиждень двері

Врешті хтось відкрив, 

Лікар на папері

Написав, хто жив.


Що помер раптово

І що хворим був, 

Це останнє слово

Мертвий не почув.


Він не міг сказати –

З`їла самота, 

Звичная карати, 

Ти ж-бо сирота.


Загорнули швидко, 

Щоби не смердів, 

Бо було всім бридко

Й не до добрих слів.

м. Київ 23.07.03є.



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Під небом блакитним / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Усна пам`ять / Вірш | Георгій Грищенко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Георгій Грищенко.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.07.2017 16:04  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую. 

 09.07.2017 23:23  Тетяна Чорновіл => © 

Сумно. Буває й таке. 

 26.06.2017 13:12  © ... => Серго Сокольник 

Дякую. 

 26.06.2017 04:26  Серго Сокольник => © 

Смуток вселенський... 

 25.06.2017 13:23  © ... => Борис Костинський 

Згоден з Вами. Дякую за візит. 

 24.06.2017 23:38  Борис Костинський => © 

Вичерпно правдиво та вкрай страшно! Пане Георгію, в цьому коротенькому вірші Ви пронизливо розказали про жахливу драму цілого життя. Такі вірші не збирають на сайтах купи схвальних відгуків, бо мало хто бажає занурюватись у мерзенну РЕАЛЬНІСТЬ - усі аплодують яскравим та солодким фантазіям...

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо