Так невинно, чисто й непрохано
з рубрики / циклу «Тому що люблю»
Прибувало літо сполохане,
Що боялось досі весни.
Так невинно, чисто й непрохано
Ти прийшов до мене у сни.
Був у літо тепло закоханий,
Був у мене чомусь закоханий...
Так невинно, чисто й непрохано,
Так тривожно, сильно й сполохано...
Ні, не пташкою. Крила - впевнені...
Ти був маревом у реальності.
Чи реальністю в тому маренні...
Я не люблю таких формальностей.
Я чомусь була в тебе закохана,
Не чекала тоді й весни...
Ти приходив. Тепло й непрохано...
Як шкода, що це тільки сни.
