25.06.2017 18:10
Без обмежень
92 views
Rating 5 | 3 users
 © Віктор СЕВЕРИН

Я вірю!

Життя, на жаль, засмучує мене.

Ровесники за обрій вже відходять, 

А молодь... іноді хоч щиро годять, 

Та покоління все-таки чудне...


Не бережу заманливих ілюзій:

Брехня жива... Нема кінця війні...

Та що казати, іноді і друзі

Нещирими вже бачаться мені...


І що ж?.. У вовчій зграї підвивати?..

О, ні... нізащо! Вірю у добро!

І поки пальці втримують перо, 

Я буду про кохання віршувати!

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Філософський вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Дотик / Ліричний вірш | Віктор СЕВЕРИН». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Я вас любив... (Олександр ПУШКІН) / Любовний вірш | Віктор СЕВЕРИН». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Віктор СЕВЕРИН.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.06.2017 15:08  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Я щиро Вам вдячний за добре слово! 

 26.06.2017 16:23  © ... => Ніка Той 

Вдячний... Щасливий відчути подих сонячної душі! 

 26.06.2017 11:00  Ніка Той => © 

Гарно, щиро..... 

 25.06.2017 18:23  Панін Олександр Мико... => © 

Гарно написано, пане Вікторе. 

Публікації автора Віктор СЕВЕРИН

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо