26.06.2017 17:55
Без обмежень
35 views
Rating 5 | 2 users
 © Олександра

Гальма від болю

хочу писати і...

знову гальмуюся болем.

дивні рядки розбираю, як пазли без рук.

тут, 

де щось гупає в скронях, 

згубилася воля.

я вже нічого не бачу.

я чую лиш гук.

руки трясуться.

мозок пробитий до дірки.

/хоч би хоч щось написати в цім вирі думок.../

серце зітхає.

серце хотіло до зірки.

я ж-бо йому нав`язала

цих

зайвих

морок.

біль зупиняє.

/муза вхопилась за скроні/

очі закриті у втомі.

немає ідей.

тільки та пташка, 

тихенько, 

неначе спросоння, 

знов заколисує втому мою

від людей.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Осіннє листя грає перший вальс / Вірш | ОлексАндра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Спиваюсь дощами / Вірш | ОлексАндра».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.06.2017 12:15  © ... => Олена Вишневська 

Дякую щиро!!! 

 27.06.2017 12:12  Олена Вишневська => © 

Гарно написано, Саш... дуже близьке, на жаль!
А твоє серденько ще надто юне, аби впускати в себе такий біль- відганяй його) 

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо