Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
27.06.2017 14:31Оповідання
 
40000
Без обмежень
© Андрей Осацкий

Короп Карл

Андрей Осацкий
Опубліковано 27.06.2017 / 42336

 

Нарешті ми з Машею залишились наодинці. Вона прийшла до мене у гості. Ми випили червоного вина. Я включив легку романтичну музику. Маленькі рожеві амурчики запурхали у кімнаті, намагаючись поцілити в нас стрілами у самісіньке серце. Яскраво-червоні пухкі губки коханої зводили мене з розуму. Від задоволення я закрив очі та поцілував Машу. Нас перервав дзвінок мобільного телефону…

Я відкрив очі. Я спав. Мені все наснилось. Замість рожевих амурчиків під стелею літали набридливі мухи, що гуділи, як німецькі месершміти над Києвом у Вітчизняну війну.

- Ти шо робиш? – почув я знайомий голос, коли узяв телефон.

- Сплю.

- Ну, як це ти можеш так робити, коли твоя дівчина бажає їсти? – обурилась Маша.

- Добре, зараз приїду, - погодився я. – Що купити?

- Рибу.

Я вимкнув телефон та подивився на годинник. Майже перша година. Одягнувся та поїхав у цілодобовий супермаркет. Вибір там був невеликий – морожена у холодильнику та жива риба у акваріумі. Поміркувавши хвилинку, я обрав живого коропа, що сподобався мені.

Через півгодини я приїхав до Маші. Дівчина з радістю зустріла та провела на кухню. Я дістав рибу з пакету та положив на стіл.

- Він ще живий, - здивувалася дівчина. – Дивись, рот відкриває. Я його у ванну випущу.

- Добре, - погодився я. – Де в тебе сковорідка та спеції?

- Шукай. Все тут, - відповіла Маша, взяла коропа та вийшла із кухні.

Коли я прийшов у ванну кімнату, то застав дівчину зі слізьми на очах. Вона набрала води та дивилась, як короп плаває у ванній.

- Мені його жалко. Дивись, який він хороший. Я йому ім’я вигадала - Карл!

- Я вже все приготував. Давай жарить рибу.

- Ні, його не можна їсти. Його потрібно врятувати! Збирайся, ми йдемо на річку. – відповіла Маша.

- Навіщо? – не зрозумів я.

- Як навіщо? Ми випустимо Карла на волю. Його там чекає родина.

Я подивися на годинник – дві години. До ранку встигнемо.

- Добре. Одягайся, - відповів я та почав ловити Карла у пластмасове відро, що стояло на підлозі.

Ми вийшли на вулицю – навколо було тихо та прохолодно. Я бережно обійняв Машу за талію та притиснув до себе. Тільки місяць освітлював нічне небо. Яскраві зірки сховались у темряві. Карл плескався у відрі, відчуваючи мріяну свободу. До річки ми йшли майже дві години. Спочатку минули пустинні міські вулиці, а потім через парк спустились до річки.

- Прощавай, Карл, - радісно промовила Маша, коли я вилив з відра воду разом з коропом у річку.

У відповідь ми почули глухий плескіт води. На небі з’явились перші проміні сонця.

- Ти такий хороший, - сказала мені Маша та поцілувала.

Ми застигли у пристрасному поцілунку. За спиною я почув, як рожеві амурчики знову пурхають над нами.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
27.06.2017 Проза / Оповідання
Коли твоя дівчина вагітна…
30.06.2017 Проза / Оповідання
Теля
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
22.07.2017 © Липа Ольга - Душа Українки / Нарис
Сирія. Культурно - релігійні традиції в одязі. Піст і молитва
21.07.2017 © Марянич Михайло Миколайович / Есе
Чорнобривці
18.07.2017 © Кисиленко Володимир / Мініатюра
Тільки ти мене не покидай
18.07.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович / Нарис
Крайній
18.07.2017 © Ірин Ка / Оповідання
Бідолашні голівоньки
Оповідання
29.06.2017 © Арсеній Троян
Каструля-рок
27.06.2017
Короп Карл
27.06.2017
Понеділок
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 34  Коментарів: 2
Тематика: Проза, Оповідання
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.06.2017 15:09  Тетяна Ільніцька для © ... 

Дивних маєш героїв, Андрію)) Але що поробиш? Які вже є)))
Нехай натхнення ніколи не покидає! Щиро вітаю з днем народження!

 27.06.2017 15:38  Панін Олександр Мико... для © ... 

Гарно.

Побільше б таких Карлів, усі закохані були б щасливі. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +19
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +57
28.06.2017 © роман-мтт
Зі святом! +25
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +49
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
24.07.2012 © Каранда Галина
05.04.2012 © Т.Белімова
13.03.2012 © Тетяна Ільніцька
21.07.2017 © Марянич Михайло Миколайович
09.02.2016 © Сліпокоєнко Роман
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди