Два джерельця
Знов ми підем високо в гори,
Де два цілющі джерельця
У сяйві місячнім говорять,
Як об’єднали два серця.
Летять, летять стрімкі потоки…
Вже наша донька підроста…
Кує зозуля щастя - роки
І над джерельцями зліта.
Джерельця в потоки
Злилися високі,
Спішать до стрімкої ріки…
Серця у єднанні
Умились коханням
І їх не розлучать роки…
Джерельця, джерельця,
Ви в нашому серці –
Озерця у доньки в очах.
Джерельна водиця,
Неначе живиця,
Кохання освячує шлях.
Ми знов підем високо в гори,
Де два цілющі джерельця
У сяйві місячнім говорять,
Як об’єднали два серця.