30.06.2017 08:05
Без обмежень
45 views
Rating 0 | 0 users
 © Степан Лепех

Думи мої...

“Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами. Нащо стали на папері Сумними рядами…” ( Тарас Шевченко )

Думи мої, думи, 

Що робити з вами

Вами й нині в Україні

Ганяють як псами, 

Потішаючи Тараса:

“Збулося! Збулося!

І тебе в Вкраїні вольній

Згадати б здалося!”…


І згадають – поламають

Ребра і ключиці.

(Бо ж не кожен право має

Святкувать річниці).

Кинуть квіти до підніжжя, 

І на тому стало…

Реве-стогне Дніпр широкий –

Кайдани прорвало!


Встань, Тарасе, із могили, 

Глянь на гори-кручі:

Вже у вільній Україні

Знов реве ревучий!

Тягнуть хлопці думи-криці

В столицю возами:

Ще не вмерла Україна!

Слово правди з нами!


Не схоронять їх в Таращі

Підставні дурмани.

Встаньте, думи Тарасові, 

Ми підем за вами!

Пута зірвемо облудні, 

Розвієм тумани, 

Слово правди запанує

Навіки між нами!



березень 2003 року

 березень 2003 року



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Жива струна / Вірш | Степан Лепех». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Друзям дитинства / Вірш | Степан Лепех». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Степан Лепех.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Степан Лепех

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо