01.07.2017 00:27
для всіх
103
    
  - | -  
 © Сергій Семенов

Колисаю

Светлане Н

Коли надвечір промені, від втоми

Уже не в змозі пронизати небо, 

Сідаю тихо на порозі дому

І колисаю спогади про Тебе.


Як ніс Тебе мов лялечку до хати

І укладав в найкраще в світі ліжко.

І шаленіючи від звабної усмішки,  

Знімав із Тебе все що заважає цілувати!


Ах спогади мої – ви спогади чи мрії?

Проходить час, а радість не минає -

Душа співа і серце знову мліє

Й солодкі сльози л’ються щойно пригадаю, 


Як обіймав ті оксамитові коліна, 

Як цілував твої розкішні вії….

І під потилицею ямочку на шиї.

Й щоками пестив твою дивну спину…..


Ах спогади мої – ЇЇ і вас кохаю…..

Чи ми повернемось колись до того раю?...

Не забувай мене, благаю!, , , , 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!