Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
01.07.2017 15:13Повість
 
Паралелі
10000
Для дорослих (18+)
© Гаврищук Галина

Паралелі

Атланти

6 лірично-технічний відступ

Гаврищук Галина
Опубліковано 01.07.2017 / 42405

Опишу як я бачу технічну сторону існування природного потенційного поля Землі. ЇЇ заряд під час однієї тільки блискавки чи урагану більший, ніж енергія всіх створених людьми електростанцій. Для неї це вільна напруга, яку ми маємо право використовувати.

Поверхня Землі має від’ємний заряд, зовнішня сфера – позитивний. Вектор напруги електричного поля Землі направлений вниз. Біля поверхні потенціал заряду найбільший. В кожній точці ці заряди компенсують один одного. Тому ніякий вольтметр нічого не покаже. Але вони існують! Якщо поставити любий провідник вертикально (він буде мати від’ємний заряд ), то по ньому потече струм до верхньої точки, де до нього як до сонечка злетяться позитивні заряди, що рухаються до Землі для компенсації вільних надлишкових зарядів. Подібно до салюту, але в протилежний бік. Коли б ці надлишкові заряди у верхній точці провідника постійно звільнювати, то по провіднику знову потече струм. Електрони направляться вверх, бо поле не буде зкомпенсоване. Це можливо, якщо розряджати його звичайним трансформатором, або котушкою Тесли. Часом показують фокуси у вигляді блискавки, − це воно. Тепер провідник можна розрізати в любому місці і – електростанція готова. Або приєднати акумулятор…


Атланти пускали провідник горизонтально по колу, де заряджені частинки розганялися до потрібної швидкості. Причому, провідником слугувала певна гірська порода в чистому вигляді. Назви я не могла вловити. Можливо в нас нема, або знайти її наша задачка. Але! Струм протікав внизу аруміну − по вбудованому в глиняну стіну круглому рукаву. Глина слугувала ізолятором. Гірська порода була залита рідиною, подібною до смоли і накопичувала енергію. По периметру цього рукава були скляні отвори з напиленням − це стабілізатори струму. До деяких отворів були прикріплені світильники. Від кількох ішли канали на верхні поверхи. Мені не зрозуміло, яким чином вони розряджали і в якій точці провідник струму. Швидше всього землею, або в перетині з іншим провідником, запущеним також по колу. Дійсно, інформацію повністю не дають. А то, − яка заслуга наша? Хоч майже і кладуть прямо в рот, тільки пожувати…


Заряди рухаються до Землі. Арумін круглої форми з товстими глиняними стінами. До стін як ззовні, так із середини будівлі також спрямовується природне магнітне поле. Створюється сумарний крутячий момент у вигляді спіралі з вертикального і горизонтального потоків. Оскільки нема кутів, то заряди не накопичуються там, як біля перешкоди і не зупиняються . Всередині цього магнітного поля тече собі струм… Арумін генерує енергію. Що і говорити про можливості людей, що постійно проживають в ньому. Звичайно ж, їхній потенціал завжди в тонусі…

Як вони змогли таке збудувати? Їм допомагала вища сила реалізувати замисел… Але, щось пішло не так. Забагато можливостей і спокус стало атакувати далеких предків. Тому і закриті подробиці для наших гарячих голів сьогодні. Та, шукати і думати варто…

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
01.07.2017 Проза / Повість
Паралелі (Атланти)
02.07.2017 Поезії / Філософський вірш
Як Він
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.11.2017 © Зоряний Пил / Мініатюра
Останній поверх
08.10.2017 © алекс сю / Мініатюра
Я кохав
21.09.2017 © роман-мтт / Мініатюра
Листи до редакції Зомбі-радіва, бляха... (реальне, фанатстичне)
19.09.2017 © Андрій Осацький / Оповідання
Сукня
04.09.2017 © Саня Малаш / Повість
Файні хлопці скандинавські
Повість
07.07.2017 © Саня Малаш
Китайсько-український переклад
01.07.2017
Паралелі (Атланти)
28.06.2017 © Меньшов Олександр
Третя терція (( 38 - 39 ))
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 28  Коментарів:
Тематика: Проза, Повість
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +91
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +136
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +134
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +76
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.11.2011 © Микола Щасливий
04.10.2011 © Марина
27.03.2012 © Микола Щасливий
01.04.2012 © Каранда Галина
26.03.2012 © Піщук Катерина
16.10.2012 © Істерична Бруталка
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди