09.07.2017 13:36
Без обмежень
47 views
Rating 5 | 3 users
 © Олександра

В моїх віршах

В моїх віршах - кохання і дощі, 

Пташки, які давно згубили крила.

І ці невпинні доторки душі

Мені, здається, додавали сили.


Там не було численності ідей, 

Лише наївність, сум і трохи болю.

Я у віршах ховалась від людей.

Я із людьми у них шукала волю.


І віднайшла. Здається, серед слів, 

Де осінь-муза вічно непокірна.

Мене той вогник мрії завжди грів, 

Мені лиш тиша залишалась вірна.


Я не жаліюсь - так моїй душі

Було все рідне, як дитині, миле.

Дощі й кохання в кожному вірші, 

Або птахи, які згубили крила...

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Безцінь / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Лети, моя пташко / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.07.2017 04:42  Серго Сокольник => © 

І мене) 

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо