04.07.2017 21:16
Без обмежень
40 views
Rating 5 | 2 users
 © Олександра

Лише дощ

І дощ.

Лише дощ.

І більше нічого не треба.

Утомлені струни торкаються мого пера.

У темній воді, в громовицях розпалене небо

Наводило спокій.

Як дивно.

То, може, - пора.


То, може, вже час зупинити нарешті пориви,  

Притишити злість і лишити позаду шляхи.

Чекати на когось не варто.

Чекатиму зливу.

Літати не вмію.

Дивлюсь, як літають птахи.


І дощ.

Лише дощ!

І більше нічого не треба.

Це краще, ніж тиша.

Це краще за синій прибій.

Як знов загорнуся в обійми холодного неба,  

То знов повертатиму в серце розтрощених мрій.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Не шукайте мене на землі / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Ти схожий на мрію / Вірш | Олександра».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.07.2017 10:55  © ... => Олена Коленченко 

Дякую! 

 05.07.2017 10:53  Олена Коленченко => © 

Гарний вірш! Але хай і сонечко зігріє Вас своїми промінчиками!)

 05.07.2017 10:50  Каранда Галина => © 

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо