11.07.2017 21:42
Без обмежень
79 views
Rating 5 | 1 users
 © Олександра

Втікала у ніч

В огонь у долонях. Холодний білий вогонь.

Т енета зими загартовують душу улітку.

І тільки твій спогад торкнувся зболених скронь, 

К оли небеса були схожі на зірвану квітку.

А потім... Боліло. Ну, що ж, так болітиме ще.

Л ітати не зможу. І крила розірвані зникнуть.

А бзаци життя заштампую холодним дощем, 

Б ез тебе сміятися весело з іншими звикну.

Е дем. Мій Едем... Він був у найперших книжках.

З абарвлений в слово і витканий ниткою втоми.

Ц я ніч загубилась вже всоте у власних стежках, 

І тихо ховалась від першого літнього грому.

Л ітак пробивався крізь темряву. Небо цвіло.

І тиша лишала мене серед ночі саму.

У зорях без люду так тепло і дивно було...

Н іч спокій давала...

І я забувала, 

Ч ому.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Акровірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Життя нуртує / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «За дощем біжить мій спокій / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 2 | Знайдено: 9
Автор: Олександра
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Акровірші;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;