04.07.2017 04:01

лише 18+

142

3 | 3

 © Серго Сокольник

Віртуально-відьмацьке

Завмираючий клич

Вовкулака у такт солов"ю...

Здистильовану ніч

Без смаку я отак відіп"ю, 

І в холодній пітьмі

Вітерець від крила кажана

Доторкнеться... Амінь!

Десь на мене чекає Вона, 

Та, якої бажав

Все життя подарунком Небес.

Прохолодою жах 

Мов травою по кісточці... Без

Черевиків, босий, 

Я, прочанин, до тебе іду.

Прохолода роси

Ніби сльози відьмацькі в саду.

Приворотна трава, 

Як стерня, поколола мене.

Проростає крізь твань

Випадкових ІНЕТу тенет

Ця трава, що її

Ти відвар подавала мені.

Це життя чи Аїд?

Поза гранню чекаєш чи ні?

..............................

-Я чекаю тебе, мій відьмак.

Бачиш, 

Як втрачаєш своє, то ще як

Плачеш...

З віртуалом у відьом така 

Вдача-

Розміняти чи здать у прокат

Важче

Приворотний для тебе настій, 

Ніж

Непосвяченій, іншій, простій...

Ніж, 

Цей обставин одвічний уділ,  

Ріже

Наших снів, наших душ, наших тіл

Ніші, 

У яких ми ховаєм своє

Щастя.

Віртуал нам бува надає 

Час цей...

То відпить віртуалу спіши

Смутком

Час роз"єднань для тіла й душі...

Outcome.