05.07.2017 10:56
для всіх
165
    
  6 | 6  
 © Олександра

Не шукайте мене на землі

Не шукайте мене на землі

з рубрики / циклу «Душа Повітрулі»

Не шукайте мене на землі, бо я вчуся літати.

Не шукайте і вітра у полі, бо він тепер мій.

І не варто нікого у стінах більше питати, 

Мені варто лишитись у хмарах хоч трохи самій.


Перед тим, як упасти, і тим, аби скинути крила, 

Перед тим, як забути свій танець і вічний політ.

Обійму тільки вітер, який розриває вітрила, 

Обійму тільки небо, яке обіймає цей світ.


Де загублені мрії мене хоча б день не тривожать, 

Щоб пірнути у вихор й дивитись, як впаде зоря.

Бо я знаю напевне, - я завтра злетіти не зможу.

Бо я знаю - ці крила вже завтра у хмарах згорять.


Не шукайте мене на землі, бо я вчуся літати.

Не шукайте і вітра у полі, бо він тепер мій.

І не варто нікого у стінах більше питати, 

Мені варто лишитись у хмарах хоч трохи самій.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.07.2017 23:29  роман-мтт => © 

А де, підкажіть, вас нині шукати, шановна?
Запрошую в марення плетене з снів моїх і думок:
Там Бабрук й Старий Дуб, русалка безмовна,
Й весела компанія інших різних потвор.
Там немає романтики вражень чи відчуттів -
Там лише дія, стрімка містика плину подій.
Як буде хвилинка - заходьте у мій бестіарій:
Там не має вагань - повна відсутність напівтонів.
;)
коли буде час - заходьте, розважтеся. :)))

 05.07.2017 12:29  Каранда Галина => © 

Це неймовірно красива пісня!

мені б хотілося "надуває вітрила" замінити на якесь більш милозвучне слово, але не знаю, як..."розкриває вітрила", чи що?...але то таке,

мені ДУЖЕ сподобалося!

і попередній вірш також... просто прокоментувати не встигла...