Іван Петришин: ТЕЛЕФОННІ ІГРИ

ТЕЛЕФОННІ ІГРИ

усі грають телефоном, 

хто- у стерео, хто- в моно, 

навіть, коли дуже сонно, 

усі живуть телефонно, 

дуже модно і бездонно..

там- розваг багатотонно, 

і життя там - кольорове, 

не - як в Кракові чи Львові, 

і, усе- на рідній мові!

усі новини там - теж нові, 

апарат- увесь день в розмові:

що- держава? президент?

нова справа? прециндент?

що- в культурі? у- науці?

чом у свиней, хвости куці?

що тепер- в літературі?

хто сильніш у фізкультурі?

що сказала Кася Ґосі?

чом у мечеть входять босі?

чом у церкві усі хрестяться?

яка - у синагозі праця?

що де є? що ще придасться?

все читай, пиши, дзвони...

лиш забули усі вони, 

що потрібно - працювати, 

не на телефоні грати!

і, що все не треба знати, 

й неважливі- царські шати, 

як і дуже круті чати:

за гру треба грошей дати, 

так, немало-небагато...

грай собі у телефон, 

створюй віртуальне щастя, 

враз, ілюзія й придасться?

Іван Петришин

оригінальні віршi українською мовою

CША, 05.07.2017