06.07.2017 12:09

для всіх

133

1 | 1

 © Савчук Віталій Володимирович

Не загадав...

з рубрики / циклу «ми»

Так хочеться звичайного тепла

Обіймів щирих і розмов відвертих.

Душа щоб мала дужі два крила

І серце в небеса могла піднести.

Щоб угорі, серед небесних тіл

На хмарах можна було мандрувати

Щоб душу я споріднену зустрів, 

І міг життя із нею вікувати.

Я б їй усе життя розмалював

У кольор райдуг і зірок мінливих.

Із ранку і на вечір цілував

І пригортав до серця що є сили.

Так хочеться звичайного тепла...

А навкруги лиш сум, брехня й облуда.

Он ще зоря в падінні догоря, 

Не загадав... бо здійснення не буде.