07.07.2017 21:03
Без обмежень
133 views
Rating 5 | 11 users
 © Дарія Китайгородська

Секс у великому лісі

Ой, людоньки, що тільки-но було! Словами не передати! Я мало не згоріла з сорому! Востаннє зі мною таке трапилося ще років у вісім, коли сусідський дванадцятирічний хлопець вирішив, що я – підходящий об’єкт для з’ясування почуттів, які в нього викликають жінки, і поцілував мене у губи. ;) І це побачила моя мама… Як згадаю, – досі щоки пашать. Однак усе по порядку.

Сьогодні я вийшла на вечірню пробіжку значно раніше, ніж завжди: скорочений робочий день має свої переваги. Отож Биківнянський ліс привітно зустрів мене своїм шелестом десь о шостій вечора, і це виявилося класно, бо просіки та стежки в цей час тішили око безлюддям. Біглося легко, тому я вирішила, що варто продовжити дистанцію – давно ж збиралася це зробити, то чому не зараз?

Пробігши свої три кілометри в одному напрямку, я не повернула назад, як зазвичай, а пірнула в гущавину, вирішивши розвідати ледь помітну стежку, яка звертала ліворуч з широкої просіки. Подумалося, що це гарна нагода прокласти новий маршрут там, де буде менше людей, бо останнім часом тільки те й роблю, що натикаюся на натовпи бігунців, собачників, вершників, мотоциклістів, п’яних гуляк та ще чорт-зна кого. Нема де бідному інтроверту насолодитися вечірнім бігом! А тут дерева ростуть густо, трава висока, і все вказує на те, що ходять чи їздять у цих місцях справді нечасто. 

Пробігши цими прекрасними угіддями метрів шістсот, я опинилася на широкій галявині, яка колись була зрубом, а потім заросла височенною пахучою травою з синіми та рожевими квітами. Стежка вилася просто посеред цього запахущого поля, аж до протилежного краю лісу. Я й побігла собі просто туди.

Біжу – і бачу, що попереду на стежці лежить стовбур височенної сосни, яка, напевно, впала під час останнього буревію. І такий він товстезний, кора груба, вкрита широкими тріщинами, – справжній природній бар’єр для бігунців. Я ще наддала швидкості й стрибнула через цю перешкоду…

А треба сказати, що бігаю я в навушниках, і цю мить у моїх вухах гримів Alexander The Great улюбленої Iron Maiden, тому я не дуже чула те, що робиться навколо. Але вереск, який пролунав після мого стрибка, підняв би мертвого з могили, не те що пробився б крізь twin guitar. Приземлившись і пробігши за інерцією ще кілька кроків, я оглянулася і побачила просто біля поваленого стовбура, трохи в стороні від стежки, простелене простирадло, а на ньому – два тіла в недвозначній позі. З-за плеча доволі масивного чорнявого чоловіка, який, не зважаючи на мою несподівану появу, не припиняв характерних рухів, злякано визирала молода білявка...

Я на секунду остовпіла, спаленіла від незручності, а потім розвернулася і взяла з місця в кар’єр з такою швидкістю, що, напевно, побила всі свої минулі й майбутні рекорди. Аж захекалася, так мчала, а потім думаю: чого це я? Ніхто ж із ломакою за мною не женеться – люди зайняті своєю справою, яку точно хочуть закінчити. А от мені що зі всім цим робити: тепер навіть перші акорди славнозвісної мелодії легендарної групи викликатимуть в уяві чіткі асоціації – такий собі нівроку чоловічий задок у зеленій траві. ;)

Словом, насилу відновила дихання. А ще, кажуть, романтики у наш час поменшало…



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Моя маленька залежність / Мініатюра | Дарія Китайгородська». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Мовчання - золото / Мініатюра | Дарія Китайгородська».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.07.2017 09:04  Тетяна Ільніцька => © 

Ну й пригода... Потребуєте серйозної реабілітації...

Усе ж на стадіоні набагато безпечніше)))

 08.07.2017 15:59  © ... => Ольга Білицька 

таки так ;) це я примудрилася влізти непроханою... сама й винна :) 

 08.07.2017 15:58  © ... => Борис Костинський 

гарного слухання! :) 

 08.07.2017 15:58  © ... => Каранда Галина 

теж про це подумала. Стало ще більш ніяково - як уявила, що приземлилася просто на їхньому простирадлі... Капець! 

 08.07.2017 15:57  © ... => роман-мтт 

нє, не звикла сунути свого носа до чужого проса :) 

 08.07.2017 14:01  Ольга Білицька => © 

Пані Дарія, у Вас так гарно виходять юмористичні мініатюри. До речі, в Голландії є парк, де дозволено займатися сексом. А в нас ніхто й не забороняв) 

 08.07.2017 03:29  Борис Костинський => © 

Вельми розповсюджена ситуація, пані Дарія! Таке і раніше було, а зараз, при тій свободі та розкутості, що є, взагалі стало рутиною.

Дякую за згадку про "Залізну Діву". Треба пірнути у Ют`юб та послухати "Олександра Великого", бо, вельми підзабув - що воно там за Олекса такий...

Що ж, то є таки ЕПІКА! 80-ті роки були часом саме отакої музики... Та й сексу по кущах тоді теж вистачало...

 07.07.2017 22:57  Каранда Галина => © 

) то ще добре, що не прямо на простиладло до них не приземлилися, як плигали)))

а щодо першого абзацу: аби мама була його, було б гірше)))

 07.07.2017 21:58  роман-мтт => © 

:))) я б на вашому місці спинився і дав декілька слушних порад, а потім проконтролював би їх виконання, бо шо ото стидатися людей, коли вони вас геть не стидаються? 

Публікації автора Дарія Китайгородська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 13 | Знайдено: 73
Автор: Дарія Китайгородська
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Ой, чи біг, чи не біг...;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;