13.07.2017 17:24
для всіх
88
    
  2 | 2  
 © Олександра

Маленька рибка

Ця ніч, що схожа на маленьку рибку,  

Поникла в тебе, мов попала в сіть. 

Дозволь почути твою власну скрипку,  

Дозволь пізнати твій маленький світ. 


Не так давно і місяць був столітнім,  

Тепер він знов стає малим дитям. 

Ці дні згасають, ночі вже не літні,  

А ми ховаєм у собі життя. 


Ні, не спіши. Ця ніч сховає втому. 

Поворушить зірками, як зима. 

Я там - з тобою - ніби знову вдома. 

А тут - без тебе - спокою нема. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.07.2017 22:55  Антоніна Кравцова => © 

Рибка... Це так ніжно. Дуже гарний вірш.