Це було вже давно, десь в роках шістдесятих,
В грибну пору якраз, батько мій в ліс пішов
Їх збирав залюбки, бо грибник був завзятий,
Там в кущах лісових, він й могилу знайшов
Цю могилу в кущах, не так просто й побачить,
Це ж горбочок землі, кругом неї бур’ян
Та маленький хрест вже багато що значить,
В ній повстанець лежить, наш герой - партизан.
Побратимів своїх , друзі так хоронили,
Котрий загинув в бою, міг померти й від ран
Там священик не був, й дзвони не дзвонили,
Вічний спокій тобі, вічна слава всім вам.
Хто в могилах лежав - це були таємниці
Та й могили самі непомітні були
Над тілами бійців ворог міг й поглумиться,
Це ж розрили би враз, якби вдалось знайти.
Тож ховали потайком, тихо так , і без свідків,
Без батьків, без рідні – рідним був побратим
В місцях диких, глухих де лиш звір бував зрідка,
Тільки горбик землі й хрест маленький на нім
Збігли швидко роки – початки дев’яностих,
Свіжий вітер подув – розвалився СеРеСеР
Та могила в кущах, що бур’яном поросла,
Як змінилась вона й не впізнати тепер
Вже до неї веде досить стежка широка,
Значить люди були, - це ж не звір протоптав
Хтось живий, пам’ятав, цю могилу, всі роки !!
Та сказати не зміг, свого часу він ждав.
Значить час вже пройшов і могила змінилась,
Впорядили її й обклали дерном
Та й великим Хрестом, той, малий , замінили,
Височезним, із дуба, ще й з розп’яттям, Хрестом
Значить, хтось же зберіг таємницю могили,
Це ж з живих хтось і знав, хто похований в ній
Свого часу діждавсь - Господь дав йому сили,
Й про повстанця сказав - й про останній той бій.
Ця могила, в кущах, не була невідома,
В ній герой мав ім’я – свідок був ще живим
Скільки ж їх полягло - пам’ятають ще вдома,
Де ж могили знайти – як змиритися з цим?
Літературний портал "Проба пера" розроблений для сприяння розвитку української культури та мови. На ньому можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літпорталі тільки вірші та проза сучасників.
