Відпусти
Я прошу - відпусти! Дозволь пройти по краю.
Життя немов натягнутий канат.
Та бачиш рівновагу я тримаю,
Позаздрив би майстерний акробат.
Не бійся - не страхуй! Я зовсім не беззсила.
Як навіть похитнусь, не буде на біду.
Бо втримає все те в що вірила, любила.
А коли ні? Розкривши крила стрімко в гору... упаду...
Київ, 02.07.2016
