15.07.2017 07:28
для всіх
55
    
  - | -  
 © Степан Лепех

Пам’яті Наталії Загвойської

У час Різвяних сподівань

Тебе покликав Бог до себе…

Устань, Наталочко, – поглянь:

Ще скільки ж справ звершити треба!


А як же квіточки в саду?

А як тепло, затишок в домі?

…Тебе таку ще молоду

Господь стрічає в Раю свому.


Ти вже пройшла земний свій шлях, 

Пройшла весело, легко, чисто, 

Нам біль зоставила в очах

Й яскравих спогадів намисто.


Тепер Ти там, на Небесах, –  

Така же щира і привітна…

А в нас – молитва на вустах:

Нехай Душа у Раю квітне!


І хоч Ти в Вічність відійшла, 

Та завше будеш поміж нами:

Дочка, дружина чи сестра, 

І наймиліша в світі МАМА.


А тут, на грішній цій Землі, 

Ти воскресатимеш в Молитві, 

Бо тут добра сліди Твої

В серцях людей повік не зникнуть!



3-5 січня 2017

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!