15.07.2017 07:41
Без обмежень
21 views
Rating 0 | 0 users
 © Степан Лепех

Поклич, Тарасе...

Порадь, Тарасе, нам, незрячим:

Як зняти родове більмо?

Чому (вже вільна) Ненька плаче, 

А ми, бач, муки терпимо?



Поглянь, Тарасе, на Вкраїну:

І, ніби, в вольній ми сім’ї –

Не гнобить нас Єкатерина, 

Вже є правителі свої.



Є стяг, є герб і гімн свій гідний –

Нема лиш мови і душі, 

А нашу правду в хаті рідній

Новітні топчуть паничі.



Чи люди справді подуріли:

Німі ідуть в нове ярмо, 

Чума Вкраїну підкосила, 

А ми покірно мовчимо!



Самі себе зовем “хохлами”

(Лиш олігархи є людьми ), 

Собі ж копаєм мовчки яму -

“І я не я, і ми не ми…”



Поклич, Тарасе: “Повставайте!”…

Зірвіть облуду із очей, 

Брехню навіки закопайте, 

В світ правди виведіть дітей!

 20 січня 2003 року



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Полюби... / Вірш | Степан Лепех». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Поклик / Вірш | Степан Лепех».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Степан Лепех

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо