Не грайся дверима
Не грайся дверима. Вони вже тобі не належать.
Шляхи перекриті. Сторожа тримає мечі.
А тут, на землі за тобою давно вже не стежать,
Давно призабули тебе ці пустельні дощі.
За брамою міста, туди, як рукою подати,
Розкинулось море, що знову чекає вогнів.
Позаду не трони; ще гірше - одвічні магнати.
І ти в їхнім полум`ї дивом якимсь не згорів.
Не стукати двічі - це правило перше й останнє.
Не бити у дзвін - бо за волю ніхто не піде.
І більше не вийдеш на бій; це не смерть - не змагання,
В якому чи ґрати зачинять, чи небо впаде.
