16.07.2017 06:20
Без обмежень
29 views
Rating 0 | 0 users
 © Степан Лепех

Сон

Мені вночі приснилось cлово, 

Збудило приспані думки

Про пісню неньки колискову, 

Про правду, сховану в казки.


Як босоногим в чистім полі

З вітцем зернятка засівав, 

Щоб проростали в кращій долі –

В землі і Господа благав.


…Сичав кукіль з- поміж колосся

І сонце правди заступав.

Тараса слово все ж збулося:

Серпневий ранок наступав…


Блакитне небо усміхнулось, 

І жовтий лан заколосив.

Щоб слово правди повернулось, 

Я щиро в Господа просив.


Аж раптом грім у яснім небі, 

Принишкли славні косарі…

“Нам не пшеницю – кукіль треба!” –

Сказали ті, що там, “вгорі”.


…Прокинувсь раптом у тривозі

І правду бачу наяву:

Запрягли хлопці в Київ воза –

Нема на ньому кукілю!


І стало на душі святково –

Я вдячний Господу за те.

І твердо вірю: наше слово

Корінням правди проросте!

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Спалах / Вірш | Степан Лепех». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Солов’ї / Вірш | Степан Лепех». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Степан Лепех.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Степан Лепех

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо