Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
18.07.2017 19:51Нарис
Про життя  Про гумор  Про сучасність  Про людину  
Крайній
20000
Без обмежень
© Ковальчук Богдан Олександрович

Крайній

Ковальчук Богдан Олександрович
Опубліковано 18.07.2017 / 42712

— Перепрошую, а хто крайній?

— За мною була жіночка. Вона відійшла на хвильку...

— Та що ви брешете? Перед жіночкою ще пан стояв в таке-е-енних окулярах, а за вами — мамочка з дітьми.

— Яка ще мамочка?! Який ще дідусь?!

— Та звичайні.

— А чого я їх не бачила?

— Бо вони зайняли та пішли.

— Тоді як може бути, що мамочка з дітьми займала за мною, якщо я її в очі не бачила?

— А це вже не моє діло. Але вона була!

— Так хто крайній, добродійство?..

— Ану цитьте! Бачите, ми намагаємося розібратися...

— Усі — тихенько. У мене дитя спить.

— Яке дитя?

— Моє!

— А воно за ким займало?

— За мною... Тьху ти, воно зі мною!

— Ні, мадам, так не можна. Ви вже визначайтеся, хто перший — ви чи ваша дитина.

— Що за дурниці? Маленькій нема й року!..

— То й що?! Де ви тут бачили вікові обмеження?

— Заждіть-но. Тоді якщо переді мною була мамочка з дітьми... Це ж не ви були?

— Ні. Я перед цим чоловіком.

— I don`t speak Ukrainian...

— Так-так, перед вами.

— Повернімося до мами з дітьми. Скільки дітей у неї було?

— Троє, здається.

— Та ні, четверо! Я сама виділа!

— Як ви, бабусю, могли щось видіти, коли ви взагалі в іншій черзі?

— Так наша черга якраз на те, щоби стати у вашу чергу!

— Троє, четверо... Байдуже. Головне — хто з них за ким.

— А оце дійсно питання...

— Та замовкніть уже! Дитину розбудите!

— Яку?!

— Мою!

— Вона за вами чи перед?

— Зі мною вона! Зі-мно-ю! Зрозуміли?!

— Уа-а-а-а-а-а-а-а!!!

— Ну от, розбудили!

— Якщо вона прокинулася, то нехай визначається, за ким вона займала...

— Так хто крайній?!

— Куди?

— А куди всі стоять?

— Усі стоять уперед.

— А що там, попереду?

— Так стоять, щоби дізнатися...

— Ох, дуже вам дякую, що потримали місце!

— Я? Потримав місце? А ви хто, даруйте?..

— Як хто? Я тут займав. Просто перекурити виходив.

— Я вас уперше бачу! Хто був за вами?

— Та нібито нікого...

— Як це — нікого? Такого не буває.

— Заждіть, я пам`ятаю його. Ви раптом не перед дитиною були?

— Якою?

— Уа-а-а-а-а-а-а-а!!!

— От цією.

— А чия то дитина?

— Та моя, моя дитина! Господи, поможи мені...

— А, я згадав. Дитина була за мною, а її мама — попереду.

— Та чого ж ви, чорт візьми, всі такі телепні?! Я вам іще раз кажу, що ми з дитиною разом! Ра-зом! Повторити?!

— Жіночко, заспокойтеся, бо зараз підете у хвіст.

— Так за ким я?

— А ви хто?

— Я вас уже хвилин п`ятнадцять намагаюся запитати, хто крайній.

— Оце, пригадується, раз в Одесі стояв я в черзі по хліб...

— Будь ласка, помовчте зі своєю Одесою. У нас тут серйозна справа, між іншим.

— Яка ще справа?

— Вирішуємо, хто крайній. Бачте, ніхто не озивається.

— I don`t speak...

— Отож, що явно спить! Спить, не озивається.

— Крайня я!

— Хто ви така?

— Я займала перед вами.

— А де ж ваші діти?

— Вони зайняли в інших чергах, поки я тут...

— Ну це вже взагалі нахабство! Тоді й собі зроблю так само! Лідонько, ану ходи, доцю, займи мамі чергоньку...

— Уа-а-а-а-а-а!!!

— Та йди вже, бісове дитя!

— ...Так а хто там казав, що він крайній?

— Я казав!

— Коли?

— Коли був крайнім. Але я вже не крайній.

— А хто крайній?

— Точно не я, бо за мною стояв солдат.

— Солдат?!

— Так.

— Який іще солдат?

— Англійський, судячи з нашивок.

— А для чого англійським солдатам українська черга?

— Аби ж знаття.

— Добре. Вирішили: крайній буде солдат!

— Так я, витанцьовується, за солдатом буду?

— Еге. Тільки не сплутайте.

— Що?

— Солдатів. Бо переді мною, як бачите, французький стоїть.

— I don`t speak Ukrainian!

— О! Так от він, солдат!

— Який із двох?

— Із двох? А вони що, разом займали? Разом же не можна.

— Хто сказав?

— Уа-а-а-а-а-а-а!!!

— Та заспокойте дитину, пані! Думати ж важко.

— Добридень усім! А крайній ви?

— Ні, не я.

— Хто за вами?

— А чорт його лисий знає...

— Як так?

— Молодий чоловіче, отак! І взагалі, тихенько, бо зараз крайнім будете ви...

— Так я і так крайній. Просто цікавлюся, хто переді мною...

— О! Так ви крайній! То чого ж ви не озивалися?!

— Коли?

— Коли ми вас шукали!

— Я взагалі-то щойно підійшов...

— А до цього ви де були?

— У сусідній черзі.

— Не виправдовуйтеся! Ми вас гукали-гукали, а все намарно! Тепер ви краіній!

— Кажу ж вам, що і так крайній...

— Уа-а-а-а-а-а-а-а-а-а!!!

— I don`t speak Ukrainian...

— Замовкніть усі! Будь ласка!

— Всім привіти. Йой, а хто крайній?

— Йосип драний!

Київ 18.07.2017
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
05.07.2017 Поезії / Філософський вірш
Я прагну ліній
19.07.2017 Поезії / Філософський вірш
Не страшно
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
14.12.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (23.)
13.12.2017 © Гаврищук Галина / Оповідання
Що важливіше – своє чи наше?
12.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Секс, текст і всі-всі-всі
11.12.2017 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Нотатки сорокарічної дівчинки
08.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
І про текст
Нарис Про людину
14.10.2017 © Іван Петришин
Російські діти та хохли з хвостиками (Як виховують нелюбов)
18.07.2017
Крайній
19.05.2017 © Ольга Моцебекер
Мосты
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 65  Коментарів: 11
Тематика: Проза, Нарис
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.07.2017 13:58  Панін Олександр Мико... для © ... 

"за амбаром", "за шафою", "за - раз" - не має великого значення, головне, аби було "за", ключове, так би мовити. треба тікати з цієї пекельної черги, хоча б і на милицях, бо буде усім непереливки. 

 19.07.2017 01:40  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Та ж то вже ніби "за чим"... Хоча... Тут така черга, що там мали ще стояти дві милиці, але я передумав, тому й ґрати – не дивина. 

 19.07.2017 01:05  Панін Олександр Мико... для © ... 

За гратами 

 19.07.2017 00:31  © ... для Панін Олександр Миколайович 

О, точно! Дякую!
П.С. А равлики – до того, як їх загребли, – за ким були?)) 

 18.07.2017 22:16  Панін Олександр Мико... для © ... 

Мабуть, равликів загрібати. Нарешті усе стало на свої місця. 

 18.07.2017 21:56  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Причому якась дика французька модифікація!)) 

 18.07.2017 21:51  Панін Олександр Мико... для © ... 

В якого замість ружжа лопата? 

 18.07.2017 21:50  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Або через французького солдата. То вже як кому. 

 18.07.2017 21:48  Панін Олександр Мико... для © ... 

Йоханий через п`яного шевця? 

 18.07.2017 21:45  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Бабай, вочевидь. Той, який йоханий. ;-) 

 18.07.2017 21:44  Панін Олександр Мико... для © ... 

Чудово.
А хто за Йосипом? 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +102
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +159
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +145
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +86
ВИБІР ЧИТАЧІВ
20.01.2011 © Михайло Трайста
12.04.2011 © Закохана
05.04.2012 © Т.Белімова
26.11.2011 © Микола Щасливий
26.03.2012 © Піщук Катерина
27.11.2013 © Андрій Осацький
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди