Пороблено, Подіяно, Покривлено
вірші Івана Петришинавірші Івана Петришина
пороблено, подіяно, покривлено,
порубано, побито, покривавлено,
побрехано, порізано,
посічено, потято-
колишній брат руку підняв на брата,
сестра в візку до битви закликала...
все- недостатньо, всього- мало:
ковбаси недозріли, не вродило сало,
горілка із джерел текти уже не хоче...
серп заржавів і молот той робочий
десь - у болоті- не видать.
було все добре. все- "на п`ять",
але хотілося балакать і балакать...
усім- ганьба, а слава- нам,
новим панянкам та панам,
які, беручи приклад з дам
та з містерів і герів
намарили собі сидіння серів
і в авто пересіли із роверів,
і вирішили кави попивать
під звуки "баришні" та під танок "калінки",
роблячи "женщину" із "жінки",
а з чоловіка - "мужика",
бо, в Пітєрє, там, є ріка,
там, де мужик топив свойого пса,
там, де Карєніна кидалася під потяг,
бо вже замучило її міщанство й протяг,
і в неї увесь час була подагра,
а у Базарова- нудьга,
коли селянин аж згорав на полі,
коли дівчата, немічні і кволі,
ішли на панщини без жодного просвіту,
заможні гaспода давали дівицям освіту
у блаґародних інстітутах і салонах,
а Кобзарів забули афіцери у кальсовах:
ані учілісь на шансонах, всьо- по-хранцузкi,
ат русскіх дам-
хатітє - дам, а захачу- прадам,
алє - не вам!
про Юрія Дрогобича забули,
або й не чули,
або і не хотіли чути,
прийшлося, то й ішли в рекрути,
мовчачи про Яри і Крути,
ну, і, для доказательств,
ще й своїх цькували:
"та, ти- ніхто! миліші нам- з Расєї
і ті, що там, з-під Палєстини..."
брехали, бо так вигідно було.
отак, собі таке мурло, плюючи на свого,
до влади доривалось,
грубило, продавало і купляло,
аби змастити воза пана салом-
завзяття до свого й пропало.
Іван Петришин
CША, 21.07.2017