22.07.2017 20:13
Без обмежень
61 views
Rating 5 | 6 users
 © Таня Пашкова

...та якось

моя версія

...та якось я зайду в твій простір, 

Може вночі, а може вдень

За стіл підсяду, чи на постіль, 

Долоні витягну з кишень.


Можливо, розпатлаю крила, 

Зніму корону з голови

Скажу, кого весь час любила, 

Кому плела вінець з трави.


Я, може, доторкнусь навмисно, 

До твого сильного плеча

Зірву червоне вмить намисто, 

Як збуджене, дурне дівча.


Можливо, закричу щосили:

«Що дивного? Цілуй скоріш!»

Я сподіваюсь знайти сили, 

Стати смілішою хутчіш.


А, може, одпручалась смутком?

Щитом вбачала ж далечінь

Я йшла до тебе...та нехутко!

Між дум, вагання та видінь.


Можливо, ти побачиш душу, 

В моєму погляді, в словах

Твій спокій знову я порушу, 

Якщо приборкаю свій страх...



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Любовний вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Ніби сон... (Та я ж ту правду знаю!) / Ліричний вірш | Таня Пашкова». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Все ж, сподіваюсь (довго чекала щастя та зустріч) / Філософський вірш | Таня Пашкова 18». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Таня Пашкова.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 03.10.2017 19:49  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую) 

 23.07.2017 13:56  Панін Олександр Мико... => © 

Щасти! 

Публікації автора Таня Пашкова

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо