Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
24.07.2017 20:41Мініатюра
 
00000
Без обмежень
© Маріанна

Місто снів

Маріанна
Опубліковано 24.07.2017 / 42814

 

Ми зустрілися в місті снів. Я блукав вечірніми вуличками, прямував з Площі, подалі від гамору, сподівався загубитися у провулку, де можна зустріти несподіванку.

Я милувався ліхтарями, що легенько, по одному, запалювали вечір своїм казковим сяйвом. Місто ставало трішки містичним, але я так звик до нього, що не помічав, як в пряничному будиночку запалюється гарбузовий ліхтар.

Та й не було ще нічого такого. З початку.

Був просто вечір. Просто побачив її на лавці з книжкою. Вирішив познайомитися. Так звично. І так особливо.

Вона підняла очі. Пильно глянула на мене, ніби хлюпнула металу із чистих сірих плес. І я втопився.

Я думав, що то просто слова. Сам би навіть не наважився написати так у власному творі. Виявилося, що за цими словами щось таки є, що вони не просто порожня блискітка, мають за собою цілу гаму відчуттів, які далеко виходять за межі жодних слів.

І все перестало бути звичним. Чи то сон розпочався? чи місто виправдало назву, яку я вигадав для нього, щоб зробити тільки своїм? Чи подарунок, який можна отримати тільки на цих вуличках, тільки такого вечора?

А небо вигравало рожево – бузковими барвами, та я майже не бачив його поруч із Нею.

Її звали Лілія. Біла квітка із п’янким ароматом, від якого можна втратити свідомість.

Здається, я втратив не тільки свідомість, та був щасливий і захоплений. Я будував плани світанку, і не помітив, що вечір не для всіх перейде межу ночі. Ранок також не для всіх. Та й далеко. Далі, ніж міг уявити.

Я слухав Її голос як музику. І не чув слів. Та тоді Вона цього не помітила.

Час минав. Вечір перетік в ніч. Лілія зібралася йти. Я намагався її зупинити, просив дозволу хоча б провести. Даремно.

Вона стрімко встала і розчинилася в темряві.

Залишилися тільки ліхтарі, що своїм тьмяним світлом не могли розігнати густий морок, який впав на місто і відділив мене, виокремив, вигнав із простору, що я вважав своєю домівкою. Місто більше не було моїм. Враз очужіло.

Все змінилося для мене. Я сам став іншим, хоча й не хотів цього. Подарунок не виправдав сподівань.

Здалося, що й сподіватись було не варто. Та це не так. Просто сон закінчився. Пробудження настало різко і болісно.

Місто продовжує дарувати сни. Тільки інші сновидці бачать їх. Та чи зможуть розповісти вранці? Хто буде слухати їх?

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
21.07.2017 Поезії / Вірш
Обійми ночі
25.07.2017 Поезії / Верлібр
Північ
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
13.12.2017 © Гаврищук Галина / Оповідання
Що важливіше – своє чи наше?
12.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Секс, текст і всі-всі-всі
11.12.2017 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Нотатки сорокарічної дівчинки
08.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
І про текст
04.12.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (22.)
Мініатюра
27.07.2017 © Дарія Китайгородська
Моя маленька залежність
24.07.2017
Місто снів
23.07.2017 © Липа Ольга - Душа Українки
Община
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 35  Коментарів:
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +101
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +158
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +145
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +84
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
26.11.2011 © Микола Щасливий
10.07.2013 © Іміз
09.12.2010 © Тундра
03.12.2011 © Т.Белімова
19.11.2015 © Каріна Зарічанська
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди