27.07.2017 17:33
З дозволу батьків18
100 views
Rating 5 | 1 users
 © Андрій Гагін

Маскарад

Час змінює нас, а ми творимо час;

у краще майбутнє надія і віра.

Хоч литий із сталі життєвий каркас -

завжди є нора в ньому хитрого звіра.


Міняючи маску, сидить на вершині –

усміхнену, добру... чим вводить в оману, 

щоб ниділи далі усі у долині, 

основу тримали цьому шарлатану.


Плете свої сіті, заплутує ними -

руно з обіцянок – в житті лиш ганчірка.

Та згодом обличчя стають ті пустими –

не маска, людина у ній, лицемірка…


Вже так споконвіку у нас повелося:

ставали сліпими, ту маску надівши.

Себе і нікого не бачили, зовсім -

прогледівши, час настає коли інший.

 5.04.2015



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про політику, Про життя, Про сучасність

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Двовірші / Вірш | Андрій Гагін». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Цієї миті… / Філософський вірш | Андрій Гагін». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Андрій Гагін.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.07.2017 11:47  © ... => Каранда Галина 

Дякую) То вже зовсім інші маски. Або навіть окуляри... рожеві)

 28.07.2017 11:43  Каранда Галина => © 

так сліпі не ті, хто в масці... а ті, хто на них з захватом дивиться... 

Публікації автора Андрій Гагін

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 3 | Знайдено: 16
Автор: Андрій Гагін
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Пробудження;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;