06.08.2017 00:43
Без обмежень
57 views
Rating 0 | 0 users
 © Марянич Михайло Миколайович

Тичині

Ти світлий генію, тобі пію осанну!

Як ти писав, як вмів…

Весняно, світло, бездоганно

творив…

Та кат, нажаль, не забарився -

кров пив…

А ти писав… І жив… Змирився…

Терпів…

А хто я є тебе судити? Тебе?

А чи б я зміг оте терпіти?

Таке…

Навряд чи зміг… Без пієтету

Я зміг…

Твої я Сонячні кларнети

В душі зберіг...  



м. Одеса 6.08.2017 р.



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Чуєш... / Вірш | Марянич Михайло Миколайович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Літо / Філософський вірш | Марянич Михайло Миколайович». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Марянич Михайло Миколайович.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Марянич Михайло Миколайович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо