08.08.2017 00:31
Без обмежень
60 views
Rating 5 | 1 users
 © Марянич Михайло Миколайович

Чуєш...

Чуєш, друже мій? Чуєш, брате мій?!

То ж не ти лежиш не дишиш?

Ти ж мене та не полишиш

У долині цій?

 

Ну скажи хоч щось, як у нас велось

Пошуткуй, як ти це вмієш

Не вмирай, ти це ще вспієш

Ну давай підводьсь!

 

Навкруг літечко, онде річенька!

То ж не нас утюжать гради?

Ну підводься, бога ради!

Що ж за лишенько!

 

Чуєш, друже мій? Чуєш, брате мій…

Земля тужить, земля просить

Матері чекають досі...

*****



м. Одеса 8.08.2017 р.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вбивця / Вірш | Марянич Михайло Миколайович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Тичині / Вірш | Марянич Михайло Миколайович». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Марянич Михайло Миколайович.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.08.2017 23:51  © ... => Каранда Галина 

Дякую) 

 08.08.2017 16:16  Каранда Галина => © 

відлітають сірим смутком журавлі у вирій...
Дуже проникливо!
до мурашок! 

Публікації автора Марянич Михайло Миколайович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо