Чекання смуток, мов сльозина в рясі,
Кожна хвилина крає серця край.
Ми живемо й чекаєм в цьому часі,
А десь будується на тому світі рай.

А в тім раю, усі, живуть щасливі.
Там вік чекання, як у нашім – мить.
Гріхи там не існують, бо не знані,
Бо спомин від землі там міцно спить.

Чекання смуток наче дотик Бога,
Душа в чеканні, наче вир шумить.
У нашім світі, це маленька спроба,
Відчути рай який у нас сидить.

Знайти себе і впасти в рівновагу,
Відчути теплий дотик на собі,
Відкинути гріхи і неповагу,
До всього того, що живе в тобі.

Чекання смуток, це відбиток неба,
Це сонце, а не тіні від гріха,
А для людини дуже мало треба,
Бо вся причина в цьому – незнання.

Ось час пройшов і я відчув щось більше,
Бо смуток мій вже не такий блідий.
На світі крім чекання є і гірше –
Вірніше мовити, він навпаки, святий.

Рейтинг: Оцінка публікації Чудово Добре Посередньо Погано Ніяк

Рейтинг: Відсутній Переглядів: 1458  Коментарів: 3 Тематика: вірші, рай, сльоза, чекання, Микола, час

05.01.2009 © Микола Щасливий Повернення до життя Знов світ родився і земля не тоне, Шалений дощ тріпоче за вікном, Маленьке сонце з неба десь зникає, Веселий вітер хмари рве гаком. Земля чорніє і чорніють люди, Під лід біжать краплини із небес, Веселка вийшла, її видно всюди, Знов світ род... >>> 05.01.2009 © Микола Щасливий Крутити світ! 05.01.2009 © Микола Щасливий Паніка