Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
13.08.2017 17:46Історія
Про політику  Про місто  Про життя  Про природу  
«Соціальний» автобус «на дачу»: ДЕСЯТА ГОДИНА РАНКУ. СУБОТА
00000
Без обмежень
© Вікторія Івченко

«Соціальний» автобус «на дачу»: ДЕСЯТА ГОДИНА РАНКУ. СУБОТА

Вікторія Івченко
Опубліковано 13.08.2017 / 43039

Вчора мені «пощастило» їхати до Ровжів, де у великому дачному поселенні ­ розташувався наш будиночок. Прибула на Героїв Дніпра завчасно ­ десь за годину до прибуття автобусу. Стоїть чимала черга ­ в основному з пенсіонерів. Серпневе сонце уже зранку пече немилосердно… Молодь ­ трохи осторонь, у затінку.

Я займаю чергу і також відходжу подалі, аби не пектися, мов на сковорідці… Дивлюсь на літніх людей, які майже непорушно стоять, чекаючи на автобус.

Купка молодих людей поруч сміються, цідять пивко з пляшки. Говорять українською, але деякі нестерпно матюкаються…

Час летить непомітно. Ось уже без двадцяти десять. Без десяти… Хтось викликає таксі, яке коштує -­ судячи з розмов у черзі ­ - усього лише на десять гривень дорожче, ніж проїзд у тій маршрутці. Але це мало кого турбує: ЧЕКАЮТЬ НА ДЕШЕВШИЙ ТРАНСПОРТ.

Нарешті подають автобус. Він старий, немісткий, але черга налаштована «штурмувати» його -­ разом із численним багажем, з приводу чого одразу ж між пассажирами в салоні виникають суперечки: не так поставив, пройдіть- но далі…

Одним із останніх заходить старенький дідусь. На плечах у нього ­ - великий рюкзак і паличка в руці, на яку той спирається. «Далі, далі, - ­ підказують йому пасажири, - ­ там є місця!» «Де місця?» ­ розгублено запитує старий. Усі мовчать. В останньому ряду сидять здоровенні хлопці й дівчата.

«Молоді, дайте місце!» -­ голосно кажу на весь салон. Німа сцена. Підіймається жінка, саджає власну дитину на руки сусідки, говорить до дідуся:«Прошу!»

Той примощується на сидінні. В салоні ­ тихо. Нарешті одна з пассажирок озивається: «Чому так багато людей набилося?? Я хочу їхати, як ЛЮДИНА. Аби в мене на голові не сиділи!» Ніхто не реагує. На лайку з приводу багажу ­ - миттєво.

Отже, одна лише людина знайшлася… А всі інші?

Пам’ятаю, років із двадцять тому, тут ходили комфортабельні автобуси. Щогодини. Були пільги для пенсіонерів. Були кондиціонери в салонах. Був СЕРВІС.

Їхати, між тим, півтори години. Поїздка вважається міжміською. Але цим людям, які їздять отак щотижня, досі не спало на думку ПОЖАЛІТИСЯ НА ПЕРЕВІЗНИКА. Вони знають усі телефони, назву автотранспортного підприємства (до речі, воно має головний офіс у Вишгороді, а ­ не в Києві), але народ лише з острахом переказує історію про те, як попередніх перевізників витіснив ЦЕЙ, нинішній, який отак безпардонно знущається з пасажирів. Автобуси­ як у будні дні, так і у вихідні ­ ходять за єдиним графіком: О СЬОМІЙ РАНКУ І О ДЕСЯТІЙ. ВСЕ. Ввечорі також два рейси. Ніякі звертання не допомагають. ТО ЗВЕРНІТЬСЯ, ЛЮДИ, ДО МІСЬКОЇ ВЛАДИ! Добийтеся свого. Ні, усі бояться. Нехай так, аби не гірше…

Назад вирішую АНІ ЗА ЯКУ ЦІНУ більше не їхати тим автобусом. Ловимо попутку -­ ще з однією відпочивальницею. Водій каже, ДО ВИШГОРОДА. Нехай! Скільки коштуватиме? Скільки дасте! Їдемо з вітерцем, нас турботливо запитують, чи не дме?..

У Вишгороді радять пересісти на рейсовий автобус, який довезе до найближчої станції метро ЗА СІМ ГРИВЕНЬ. Коли вийшли, майже одразу під`їхала безкоштовна маршрутка ­ до гіпермаркету «АШАН» біля станції метро «Петрівка». За десять хвилин привезла на місце. Там, у прохолодній залі, трохи відпочиваємо, далі - йдемо на метро.

А тепер поміркуймо разом: ТО ХТО Ж ЇЗДИТЬ У ТОМУ ЯВНО МАФІОЗНОМУ АВТОБУСІ???

Раби колишні радянські і жлоби нинішні, молоді, ось хто! Їм і в голову не прийде щось змінити на краще у своєму житті. Будуть, мов барани, терпіти тісняву, лаятися, триматися за місце - ­ аби не сів ніхто старший.. ДО ОСТАННЬОГО. Їм не спаде на думку створити, наприклад, петицію і подати її до органів міської влади: ПРИБЕРІТЬ ТИХ, ЩО ОСЬ УЖЕ БІЛЬШЕ ДВАДЦЯТИ РОКІВ ЗНУЩАЮТЬСЯ З НАС. Або просто вийти на протест. Ні, вони на це не здатні. ТЕРПЛЯТЬ. Платять на десять гривень дешевше і терплять!

А селище наше дачне і справді величезне! Тисяч так на сто мешканців… Можна було б і підписи зібрати, і багато чого іншого доброго зробити. ГРОМАДУ СТВОРИТИ, ЯКА Б ВЛАСНІ ПРАВА НАРЕШТІ ВИВЧИЛА.

Про це я говорила пізніше, з одним із небайдужих на зупинці. Тієї маршрутки. ЛЮДИНО, АГОВ!

Читать полностью: 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
07.08.2017 Поезії / Сатиричний вірш
"Жіночка у метро їде з Майдану..."
19.08.2017 Поезії / Філософський вірш
«Заморські мудреці» задумали «виставу»...
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
14.10.2017 © Чиянова Марина Вікторівна / Політика та суспільство
Права жінок в Україні
05.10.2017 © Чиянова Марина Вікторівна / Політика та суспільство
Любов до країни
16.09.2017 © Чиянова Марина Вікторівна / Політика та суспільство
Справжня свобода
06.09.2017 © Іван Петришин / Історія
Радзивилівський Літопис: Чвари Князівські (ЛІТОПИСИ ПРО СХІДНУ ЄВРОПУ)
01.09.2017 © Іван Петришин / Релігія та міфологія
Календар Давньо-Римських Святкувань (ДАВНІ РЕЛІҐІЇ СВІТУ)
Історія
13.08.2017
«Соціальний» автобус «на дачу»: ДЕСЯТА ГОДИНА РАНКУ. СУБОТА
02.08.2017 © Іван Петришин
Закони Давнього Риму (ДАВНІЙ РИМ)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 38  Коментарів:
Тематика: Публіцистика, Історія
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +62
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +98
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +104
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +108
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
18.09.2013 © Тетяна Ільніцька
12.04.2011 © Закохана
26.11.2011 © Микола Щасливий
06.01.2011 © Таня Лисюк
07.02.2014 © Суворий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди