Серпень
Чарівна мить блукає горизонтом.
Серпневий день згасає на межі,
Лиш залишає ніжність й світло сонця,
А ще і теплий спогад у душі.
Не надивилася я у твої зорі,
Красу усю ще не спила до дна,
Не викупала спрагле тіло в морі,
Заврунилася мрія й не одна.
У очі малахітові вдивляюсь,
Як в дзеркало водневе з кришталю,
І в нелюбові осені я каюсь,
Бо ніжно літо-літечко люблю!
Сплету вінок барвистий з диво-квітів,
Щоб зберегти красу п`янку із трав,
Зберу в намисто всі чарівні миті
І музику, що серпень нам зіграв!
.gif "{#}")
Оленочко, яка неймовірна краса Тобі підвладна у слові! І ніжність! І мелодійність!