Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
17.08.2017 14:17Політика та суспільство
Про Київ  Про волю  Про Батьківщину  Про красу  
Молодь та музеї
20000
З дозволу батьків
© Чиянова Марина Вікторівна

Молодь та музеї

Робимо культуру відкритою та доступною

Aliis inserviendo consumor - коли служу іншим, віддаю себе.
Чиянова Марина Вікторівна
Опубліковано 17.08.2017 / 43085

Дуже часто у певних верств населення постає питання, чому молодь нечасто відвідує музеї. Потрібне уточнення.


1. Яка молодь?

2. Які музеї?

3. З якою метою?


Попередня суспільна система радянського та раннього пострадянського зразків була неабиякою з точки зору культури. Так, та культура була фільтрованою, рафінованою, інколи лицемірною, міфологізувала недоречні та ганебні варіанти розвитку історичних подій, але її сліди залишилися в багатьох з нас. На лекціях з історії часто Іван Мазепа змальовувався як зрадник, попри його складну та примхливу політично-дипломатичну долю. Крім заклику до дисципліни та довгих годин малювання таблиць для механістичного вивчення дат, для справжнього стереоскопічного бачення історичних фактів робилося мало. Акцент ставився на величі Катерини ІІ.


Так само і слов`янська жертовність подавалася як еволюційна перевага жінок та дівчат. Цьому приділялася особлива увага на уроках літератури (а чом би й не детальному розбору літературних прийомів?).


Ці стандарти залишилися, на превеликий жаль, і в музейній сфері Південного регіону.


Учні загальноосвітніх шкіл часто стикалися з награною люб`язністю музейних працівників, яка завершувалась, тільки-но вони виходили з приміщення. До них ставились як до юрби, юрбою водили музейними коридорами, похапцем, без деталізації розповідаючи стандартний текст. У задушливих стінах, якщо хтось хотів поринути в мистецтво глибше, щоб вивчити кожну деталь, до нього/неї ставились як до дивака.


Спливав час. Вже повертаючись з офісної роботи, вони приносили ту ж звичку - поверховий огляд колекції - в своє доросле життя. Мистецтва хочеться, і хочеться справжнього новітнього мистецтва, або раритетів, через які захоплює подих. Хочеться побачити щось неповторне або старе по-новому. Це бажання спонукає до дій.


А тепер "станьте" музейним працівником. Ви перебуваєте в штучно уповільненому хронотопі. Фактично, ви медитуєте на твори, які вас оточують. Раптом до приміщення входить кремезний, не зовсім тверезий або травмований моряк. При ньому немає посвідчення особи, пояснити бодай щось йому важко, але на ногах тримається. З точки зору типового музейного працівника це "підозріла особа", потенційне джерело проблем у будь-якій організації.


Ваші дії? Чи зрозумієте ви, що саме тут і зараз він вам не загрожує?


Яке свідоме бажання чи несвідомий інстинкт приводять його до музею? Скільки в цій ситуації масового чи елітарного? Що, як він знає більше за вас чи має потенційні рішення для вашої ситуації?


Він - друг, ворог чи нейтральне створіння?


Якщо музей знаходиться в центрі Києва чи в Західній Європі, його присутність буде зафіксовано, можливо, з`явиться звуковий сигнал. Вам моторошно не від того, що станеться, а від того, що вам не вдається змоделювати його погляд на світ.


Типовий музейник поставить вишукані килими й тишу вище за плани свого відвідувача/майбутнього ділового партнера. Він діятиме за інструкцією.


"Гість", натомість, навряд чи думає про те, щоб щось у музеї зруйнувати або когось скривдити. Він не хоче, щоб йому ставили зайві питання про його попереднє життя. Він споживає мистецтво так, як (вам здається) такі люди зазвичай споживають горілку. Спойлер: не вгадали. Не вживають. Він не тому не хоче ваших коментарів та допомоги під час екскурсії, що він некультурний, а тому, що ви не гідні його уваги зі своїми лицемірними повчаннями. Або, можливо, ви гідні уваги, а ваші повчання - ні.


Так недолуга класифікація знищує репутацію людей. Інтелектуал у нічному клубі або ексцентрик у музеї - продукти/результати/нові образи нашого суспільства, де типізація (т.з. формат) перемагає здоровий глузд.


А здоровий глузд, який проявляється чомусь у пристрасті до мистецтва, жене нашого героя всіма музеями. Побачити, відчути, запам`ятати, занотувати, сформувати, передбачити. Його/її експансивність кличе до нових територій та нових вражень і, можливо, колись ця людина була ерудитом. Можливо, вона ним і залишиться. Який попит на ерудитів насправді?



Та вичавлюєте з суспільства таких холериків з блискавичним мисленням (маркуючи як гіперактивних) саме ви, не вміючи чи не бажаючи інвестувати в їхнє мислення/проекти чи інвестуючи, але вносячи якусь нісенітницю в блок вхідних даних, а потім відмовляючись від своїх слів та дій (тут йдеться про інвесторів з приватного сектору, і не всіх).


Молодь, тим паче ініціативна молодь, - це не якісь безликі взаємозамінювані хлопці та дівчата. Це ті, для кого ви створюєте то золоті сади, то пастки. Це ті, чиї слова та дії хтось спотворює, аби досягти "стабілізації суспільства".


Це ті, кого ви, саме ви в свій час недостатньо зацікавили латиною чи історією Середніх Віків (бо залежали, як ви кажете, від програми та фінансування), ті, хто приходять до "лотосових ніжок" професорів та керівників музеїв зі своїм врегульованим безладом та цифровими спалахами, які ви називаєте "кліповим мисленням". Добре, що не всюди.


Конструктив:


1. Більше приладів для захисту музеїв від спалахів фотоапаратів.


2. Менше питань на вході до музеїв, як би дивно людина не виглядала.


3. Не плутати цілеспрямованість відвідувачів/партнерів з агресією. Можливо, хтось прийшов надолужити знання, які в його попередньому регіоні надавалися стисло чи наслідками отримання яких нехтували.


4. Вірити в тих, кому менш ніж 35 за державною парадигмою.


5. Не допускати, щоб їх плюндрували.


6. Від вас, від вас залежить правильне подання інформації про культурні тренди, щоб воно торкалося виключно всіх регіонів України. Від вас залежить присутність ввічливих бібліотекарів на місцях, які ставлять свою довгострокову продуктивність вище за правила, нав`язані керівництвом. Від вас також залежить створення умов для своєчасного рівного доступу до інформації про культуру. У порівнянні з НаУКМА та гімназіями Києва, скажімо, більшість загальноосвітніх шкіл скидаються на місця позбавлення волі (через надто прискіпливе фільтрування інформації, звички частки вчителів до руйнівної монологізації та ймовірний догматизм світосприйняття).


7. "Історично зумовлене" становище української мови на Сході та Півдні, де вона часто відверто або імпліцитно маргіналізується разом зі своїми носіями. В приватному секторі з роботодавців/замовників Одеси (офіси торговельних компаній, бюро перекладу) як мінімум 30 при прямому контакті до української мови поставились зневажливо (станом на 2013-2014 рр.). При цьому діючих стартапів, які до нашої мови ставляться приязно й мають стабільний прибуток, є від 5 до 10.


8. В ставленні до проектної роботи - подолати цей династичний снобізм (коли мистецькі та комунікативні методи Півночі настільки відрізані від культури Півдня, що невидимі бар`єри містифікації творчості постають між митцем та дослідником, перетворюючи першого на "глиняного бога", а другого - на "бідного родича").


9. А бібліотечно-музейні фонди дивовижні. Які ж вони гарні та захоплюючі!

Одеса. Місце підготовки матеріалу - Київ 16.08.2017
___________
Живе спілкування з працівниками, науковими спіробітниками/керівниками музеїв та студентською молоддю. Інформаційно-проектна робота з популяризації музейної культури.
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
23.01.2017 Поезії / Балада
Тесеєві
19.08.2017 СпецТЕМИ / Думки вголос
Стилі навчання та культура - есе англійською
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
02.08.2017 © Іван Петришин / Історія
Закони Давнього Риму (ДАВНІЙ РИМ)
07.07.2017 © Іван Петришин / Релігія та міфологія
Давня Слов`янська Реліґія (ПАГАНСьКИЙ ХРАМ В АРКОНІ)
05.06.2017 © Іван Петришин / Політика та суспільство
Платон "Протаґор" ([про Софістів: РОЗВІНЧУВАННЯ])
01.05.2017 © Іван Петришин / Релігія та міфологія
"Учеництво Довершеного Лебедя" (МУДРІСТь СТАРОДАВНьОЇ ІНДІЇ.)
09.04.2017 © Іван Петришин / Політика та суспільство
Давня Мудрість. Платон :Крітон або "Про Обов`язок, Етика"
Політика та суспільство Про красу
21.08.2017
Art in Ukraine - how to thrive during a crisis. Мистецтво в Україні: криза та виживання
17.08.2017
Молодь та музеї
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 32  Коментарів: 2
Тематика: Публіцистика, Політика та суспільство
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.08.2017 19:31  © ... для Каранда Галина 

До всіх працівників музеїв на теренах України. Зараз кажуть, що публіцистика має не тільки аналізувати, а ще й пропонувати. 

 18.08.2017 19:50  Каранда Галина для © ... 

до кого звертаєтесь в "конструктиві"?  

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +89
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +131
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +129
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +73
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
20.01.2011 © Михайло Трайста
27.03.2012 © Микола Щасливий
16.10.2012 © Істерична Бруталка
26.03.2012 © Піщук Катерина
01.04.2012 © Каранда Галина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди