21.04.2011 09:53
-
2658
    
  2 | 6  
 © Таня Неліпович

Щоденник

Ось знов пишу слова… 

Слова і букви, більш нічого. 

Так, це сказав вже хтось, бува, 

Коли почуєш мудре слово. 

Те що говорим ми, вже хтось прорік, 

До нас давно ця істина лунала, 

А може маячня, для когось просто гріх, 

Сумні думки достойні п’ядестала. 

Та це не просто звук, це є душа, 

Думки, творіння розуму земного, 

Десь в прозі все, десь у вірша 

Перелилася сила твого слова. 

Я теж пишу, зриваються слова 

І рими витанцьовують зразково, 

Та це не лірика, не вірші, а моя 

З щоденником одвічная розмова. 

Так, не поет я, хтось мені казав 

І сперечатись з цим я теж не буду 

Ви пишете щоденник! – я й не знав, 

Що так назвати можна мою музу. 

Вони праві, адже це лиш думки, 

Думки і букви, більше геть нічого, 

Та як вони вам серце пройняли, 

То не дарма веду я цю розмову! 



20. 04. 2011

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.04.2011 17:25  © ... 

Дякую вам за критику, мені вона вожлива! Буду удосконалюватись!

 21.04.2011 16:22  Zorro => © 

Пройняло б, якщо додати Вам майстерності! Щоправда я не Всевишній, щоб її додати! Однак, все у Ваших руках! Прочитавши такий твір - навряд - чи будеш у захваті!  Але потенціал на найвищому щаблі. 

 21.04.2011 15:26  Антоніна Чернишенко => © 

Я в захваті, просто пройняло

 21.04.2011 15:13  Zorro => © 

Скажу чесно "дочитати не зміг, розмір я загубив серед ваших безкінечних чотирьох перших рядків". Тому 3.