20.08.2017 23:05
Без обмежень
34 views
Rating 4 | 1 users
 © Олександра

Літо завмирає

Спини мене - в мені говорить гордість, 

Я не згадаю честі простоти.

Я вчила правду, а тепер натомість

Я вчусь палити кам`яні мости.


За крок до прірви, що горить між нами, 

Я не злякаюсь більше цих вогнів.

Моя душа ще дихає віршами

Та подих цей належить не мені.


Холодне літо вперше завмирає, 

Ловлю цей знак, немов якусь зорю.

Спини мене - я в світлі догораю.

Спини мене - я знов когось люблю.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «В небо злітає птах / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Нічний експрес і розбавлене еспресо / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.08.2017 04:15  Серго Сокольник => © 

Так) Любов- це дар Богів... 

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 16 | Знайдено: 95
Автор: Олександра
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Тому що люблю;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;