24.08.2017 18:08
для всіх
150
    
  3 | 3  
 © Чиянова Марина Вікторівна

Риторика тіней

Чому її вустами ти говориш, 

егрегоре таємних вищих знань?

Хіба жіноче серце неповторне

Не може запалати без вагань?


Чому її слова — удачі символ

Вже стільки років? Чи вона одна

Несе цю міць ретельно, незрадливо

В гарячі дні? Її ім`я луна, 


Але криві люстерка все ховають, 

і цифри брешуть, та не бреше зміст.

Де місце є на небосхилі раю

Арахні тихій? Присвятити лист


Майбутньому, коли все буде чемно, 

Сучасності (вона така жива!)

Та ідеалам. Грізно та системно

Впинатимуться в юрби ці слова.



Одеса, 24.08.2017

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.08.2017 09:27  Тетяна Белімова => © 

Цікаву тему обрали для вірша, Марино. Змусили замислитися і поглянути на сучасність під іншим кутом))
PS: Цікаві рими!

 25.08.2017 03:57  Борис Костинський => © 

Абсолютно поетично та дуже глибоко! Вдячний Вам, пані Марино, за додавання мого вірша "До Дня Незалежності України" у Ваші "Улюблені"! Слава Україні!