24.08.2017 22:38
для всіх
397
    
  3 | 5  
 © Лариса Мандзюк

Це Моя Україна...

Це Моя Україна...

Це Моя Україна. де світанки у росах, 

де колосятся в полі жита.

Де червона калина в гуцулки у косах, 

а пшениця, така золота...

Це Моя Україна. у вінку волошковім.

а намисто червоне мов жар...

Жовті соняхи в полі, де з пелюсток медових

бджоли п"ють цілющий нектар.

Це Моя Україна, в голубій вишиванці, 

де джерела карпатські дзвінкі.

Чорно - білий лелека по стерні ходить вранці, 

пахнуть трави медово - пянкі.

Це Моя Україна, де вітер співає, 

про славетні козацькі мечі...

Де зелена верба ставок обіймає

і шепочуться зорі вночі.

Це Моя Україна, де цвітуть чорнобривці, 

випікають смачний коровай...

Парубки в вишиванках, виграють на сопілці, 

у піснях прославляють свій край.

Це Моя Україна, мова рідна, співуча.

Молодята ідуть під вінець...

А хлібина із печі, духмяна. пахуча, 

доброта українських сердець.

Це моя Україна, Незалежна і Вільна, 

Вишивана Велика Родина...

Ми візьмемось за руки, Ми Єдина і Сильна...

Це Моя... Це МОЯ УКРАЇНА!!!

Автор Лариса Мандзюк.

м. Львів. 24. 08. 2017.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.08.2017 09:27  Тетяна Белімова => © 

Дуже гарно! Неймовірний твір!