31.08.2017 13:22
Без обмежень
34 views
Rating 0 | 0 users
 © Олександра

Читаю совість

Вечір йде, переписує повість,  

Де не знайде місце печаль.

Я читаю притишену совість 

Й пригортаю до серця свій жаль.


Помилки пробігали раптові

Й запевняли: вони всі праві…

Серце бите схиляю на сповідь,  

Бо ці рани стають мов живі.


Я ще вірю, що знов повернуся,  

Щоб сказати в молитві «амінь».

Я прийду до тебе, Ісусе,  

Тільки ти мене ще раз зустрінь.



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «На перехресті... / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Як шкода / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо