Про поета Мартина, пацифіста з-попід тину
з рубрики / циклу «Хохол - не українець!»
Мартин такий собі поет -
він ллє у римах чистий мед.
Іще кохає дивокраї
і до казок натхнення має.
Іде війна, б`є сполох дзвін,
але сховавсь під тин Мартин.
Він каже всім, як та маняка:
"Мені політика - до сраки!"
Говорять люди про АТО,
а наш Мартин: "Ой, те - не то!
Коли про сум такий я чую,
то весь трушуся і нервую!.."
За комуністів цвів Мартин
і був такий він не один.
В районці друкувався чітко,
його читала кожна тітка.
Про верби вів і про берези,
про те, що краще буть тверезим.
Писав, що Ленін путь вказав...
Ні, не ловив Мартин наш "гав"!
Ну, а тепер він - пацифіст.
Відкривсь такий в поета хист.
Хтось скаже: "Не чіпай Мартина!
Нехай йому - лиха година!
Про луки ж бо він написав
та "розмаїття дивних трав"...
Так-так... Душевні ви хлоп`ята -
відрада для матусі й тата.
Але не слухаю я вас,
бо жде Мартин команду "фас".
І, як прийде орда з Росії,
то написати він зуміє:
"Бандиты эти правосеки!
Мы братья с русскими навеки!
Нам штаты навязали ссору!"...
Ой, той Мартин - така потвора!
Панове, лізе ворог в хату!
Поглинуть хоче Неньку "вата"!
Тому увесь той пацифізм
не кращий за фашизм-рашизм!
Ведуть мартини до поразки!
Не вірте в їх лукаві казки!
Давайте відсіч сходу тим,
хто заховався попід тин!
01-02.09.17р.
