03.09.2017 20:47
для всіх
320
    
  1 | 1  
 © Савчук Віталій Володимирович

Леді-осінь

Леді-осінь

з рубрики / циклу «ми»

Знов побачення в нас із тобою, моя леді-осінь

Знов наповнено келихи вщерть сумом, неначе вином. 

Ти доросла уже дівчинка, але плачеш і досі,  

Коли висохле листя кружляє за промоклим вікном. 


Ти так рідко радієш із ранку, все тільки сумуєш. 

Непривітна хазяйка так і гониш із двору птахів. 

З безкінечних калюж, свою спрагу до неба тамуєш,  

І разом із туманами куйовдиш верхівки дахів. 


Знов побачення в нас із тобою, моя леді-осінь. 

Поцілунки запізно знов холодять надвечір щоку. 

І як усмішка рідко засвітиться синяя просінь,  

Скільки зустрічей буде ще з тобою на нашім віку?!  


Скільки раз над дахом пролітатимуть з криками гуси? 

Скільки раз ще мороз закує перед ранком росу? 

Невідомо це нам, те відомо одному Ісусу,  

А допоки давай вдвох милуватись на твою красу. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.09.2017 09:11  Тетяна Белімова => © 

Щоб Ти знав, дорослі дівчатка теж плачуть... Ну плачуть і все тут)))
Гарний вірш!