06.09.2017 13:40
для всіх
74
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

Взимку

Взимку мерзне тіло й думка, 

Затихають почуття

І чекаєш подарунка

У рожевих снах буття.


Мариться теплінь і квіти, 

Щебетання солов`я, 

Море, сонцем розігрітий

Чуєш шепіт – я твоя.


Поцілунків смак медовий, 

Обіймання, тіл злиття, 

Тихий стогін замість мови, 

Святкування відчуття.


Прокидаєшся і бачиш, 

Що навколо білий сніг, 

Ледве з розпачу не плачеш, 

Злий кидаєшся на всіх.



м. Київ, 14.91.04.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.09.2017 11:12  Тетяна Чорновіл => © 

Зима також по своєму гарна. Наш світ чарівний. Хоч вірш мабуть не про те. Натхнення Вам і надалі, доброго настрою і гумору!

 06.09.2017 16:03  Серго Сокольник => © 

Сумно, Георгію... Вище голову!)