Рудокоса бестія
Осінь - бестія рудокоса,
Нарешті всміхнулася легко
І почала малювання.
О! Малює вона натхненно,
Її кольори - вогонь
Веселий і життєдайний
Полон духмяний.
Осінь достигла, зріла
Та у душі дитина,
Білка з рудим хвостом.
Уже запаслась на зиму,
Та ще не хвилює холод,
Ще пустощів час.
Тріскають вже каштани
Котяться попід ноги,
Свої боки блискучі
Гріють на сонці.
