Смуток і радість
Його Величність Випадок
Приносить нам що хоче,
То келих смутку випити,
То радістю лоскоче.
Та якось Випадок попав
В компанію незвичну,
Де сміх і гумор панував
В годиноньку критичну.
І смуток зник кудись умить
Від гумору і сміху,
Лишилась радість, щоби жить
Компанії на втіху.
Чатує Випадок на нас,
Щоб щось подарувати,
Тримаймо гумор про запас,
Над смутком кепкувати.
м. Київ, 29.01.04.
