19.09.2017 15:43
для всіх
117
    
  1 | 1  
 © Ем Скитаній

Nocte somnia

Nocte somnia

1.

коли двері як відчинені весь час -

заповзає в хату нечисть наче плаз.



виб"є вікна, звалить стіни, зломе дах,

в тім"я дзюбне велетенський темний птах.



і засвітяться в очах немов у сні

ватри омахами шабашу нічні.



зір немає, лиш ріжок висить тонкий,

що від місяця, ледь світиться старий.



чи то пугач, чи то сич в пітьмі кричить,

коли оргії в екстазну впали мить -



біси з відьмами кидаються в огні,

в твої очі, що осліплені у сні.



і у маренні застогнеш. вуст біда

дотикнеться. зледеніють враз вуста.



і опинися в магічному кругу,

де чорти здіймуть із попелу пургу.



і душа туди завіється ураз... -

там літає неприборканий Пегас



і Парнас в руїнах заревом в огні,

скрізь розкидано там ліри мовчазні...



з ліжка скочиш - привід привідом! - мов тінь

підеш в темряву, торкаючись до стін -



двері щоб замкнути щільно на замок,

бо до фатуму лишився лише крок...



2.

ах! не впасти, не розбитися, дійти...

тільки й чути кроки лунні самоти



...слава Богу! що замкнуті всі замки.

що було то?..

чи не окрик у роки?

чи жахаєся відкритості у світ?

злету волі?

своїх спогадів і літ?

може, просто -

полюбляєш самоту?

голосіння і ридання в темінь ту?

чи боїся спотикань

і біль падінь?

...стільки падалося,

падать що аж лінь.



...ввімкнеш бра у кухні,

в роздумах хибкий.

- ...оковитої, - шепоче щось, - налий... -



вип"єш кави

і запалиш.

глянеш в ніч,

як униз спадають листя мовчазні.



...там вже осінь,

до небес краси порив -

поки вітер не затіяв злам і зрив.

і дощі поки не змили дивний лоск,

поки все в потоках суму не злилось... -

потім мерзлість,

сирість,

нудність і печаль

перетворять цю красу в суцільний жаль.



...випив кави.

в спогляданні докурив

й в попільничці сигаретку загасив.



в сон увійдеш мов в притулок, під покров

із надією прокинутися знов...



19/09 - 2017р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.09.2017 08:09  Тетяна Белімова => © 

Нічна фантасмагорія... Парнас уразив... Якщо він уже в руїнах, і під ногами ліри валяються, що вже про інші місця поетичної сили говорити?..