Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
21.09.2017 13:00Повість
 
Атланти
10000
Без обмежень
© Гаврищук Галина

Атланти

Паралелі .Частина № 2

8

Гаврищук Галина
Опубліковано 21.09.2017 / 43533

Піщаний берег. Шепіт лагідних хвиль лазурового моря… Я і Гіра переглянулись. Вперше потрапили не туди, куди намагались. І час не той, і місце… А чи наша планета? Як в банці – інформація закрита…

О! Ми тут не самі! Перед нами стояли два ангели. Вони сперечались поміж собою і чи то зумисне, чи дійсно нас не помічали. Одного впізнала – це моя Лія.

− Друга моя Мія, − обізвалась Гіра, − це вони нас сюди закинули. Зараз почнуть наставляти.

Бесіди між нашими охоронцями не чути (мабуть не про наше вухо).Тільки було видно, що вони не можуть дійти згоди, − то махали крилами, то супились одна на одну. Та не як вороги, а наче дві мами, що хочуть вберегти своє маля, не зашкодивши іншому. Нарешті повернулись до нас і засіяли посмішками.

Ми стояли навпроти як давні друзі. Знали, що дуже цінні для наших ангелів, бо ними колись станемо. А зараз − це зустріч минулого з майбутнім в точці, де немає часу. І море це − не що інше, як ілюзія, якою нас огорнули для теплоти зустрічі. Справді було дуже затишно.

Справа була у нашій подорожі до атлантів.

Лія тихо промовила: − Ми не в праві наказувати чи боронити вам будь-що. Я намагаюся вберегти вас від зайвого клопоту. Це інший світ і він не повинен вплинути на рівновагу даного Матір’ю буття у вашому періоді.

− Все добре, − підтвердила Мія, − ви направляєтесь туди, де були ми колись. Тому – не хвилюйтесь.

Мені стало трохи не по собі від того, що «моя» переживає за нас, а Гірина – навпаки. І ще в мене з’явилась підозра.

− Ліє, це ти навіювала мені небажання подальшої подорожі?

− Я всього лише додала тобі натхнення для іншої справи, що стосується творчості. Ти була реально захоплена… Чи не так?

− Дійсно, мені не хотілось відволікатись на інше, коли я розраховувала архітектуру аруміну для нашого простору. Але все це напряму звязане з атлантами. Я і не намагалась назавжди відмовитись від візиту туди. Тільки відклала, щоб не розпорошуватись… Якщо так було, то й буде… А що там трапиться?

Ангели переглянулись. Мовчать. Зрештою, Мія продовжила:

− Гірі не можна туди без тебе, а тобі потрібна підтримка. Ти можеш травмувати свою оболонку.

− Мені казали, що тонке тіло не ушкоджується…

− Так і є, але не виключений варіант аномального явища, яке не існує на землі…

Вони не мали права попереджати нас про це. Тому поопускали свої милі личка.

Дякувати Гірі, − вона вміла вираховувати різні варіанти подій.

− Ліє ти пережила щось подібне, а зараз хочеш підчистити минуле? Це не чесно… Одне, що не забороняється, це створювати нову мисле-форму – таку, якою б хотіли замінити дійсну подію. Тоді вона займе місце того, що було наполовину. Обставини перебудуються без наших зусиль.

Мія слухала Гіру з превеликим задоволенням:

− Я пам’ятаю твою сьогоднішню впевненість і віру в себе. Тому не дозволяла Лії втручатись… Але… Розкладка основних подій, формуючих наш розвиток, тільки в загальному має приблизний повтор. Існує поняття вібрацій по аналогу всесвітніх хвиль. Наш шлях завше направляється вперед, але не по прямій, а по спіралі. Якщо перевести на мову знаків, то виходить плюс і мінус в без кінцевому повторі. Коли відображення мінусового напрямку ( або негативного відношення) затримується, то спіраль збільшується в діаметрі. Тоді до чогось позитивного дорога довша. Правда, потім і плюсова енергія затримується. Ви ж розумієте, що два знаки – плюс і мінус потрібні для рівноваги? Інакше, можна згоріти без перемін… Або вискочити з напрямку спіралі, закладеного Матір`ю. Тоді прийдеться змінити тіло і почати свій шлях заново. Зрештою, консерватизм може лягти на плечі ваших паралельних особистостей. Тоді ви їм не в допомогу, а як тягар. На те вас і є 72 образи, щоби склався середній варіант реакцій на пропоновані простором події…Наше попередження стосується не слабкості Галини… Їй прийдеться тягнути через себе тебе, Гіро. Якщо буде емоційне відхилення, то секунда для порятунку може не спів пасти… Це я заставляла тебе відривати Галю від її справ… Пробачте.

Трохи надоїло довге розжовування, я фиркнула:

− Тоді пішли з нами. Або взагалі повертаймось додому… Не дуже і хотілось…

Лія трохи винувато глянула на мене і продовжила теорію:

− Тепер ні того, ні сього не можна. Якщо втечеш через те, що взнала про випробування, то втратиш силу. Це гірше, ніж пережити травму… А нам з вами не можна. В той час ще не існувало невидимих ангелів-охоронців, оскільки люди мали всі наші сьогоднішні знання і можливості. Ще й для допомоги їм були приставлені небесні помічники, які могли бути видимими окові. Вони з`являлись коли їх кликала людина. В тому світі простір про нас не знає і не відображатиме нашу присутність… Проблема в тому, що втрутились обставини інших варіантів розвитку подій. Раніше їх не було. Тому постарайтесь бути обережними і огорніть себе в думках знаком Чорного сонця, що вміщає силу всього земного роду і зберігає цілісність всіх оболонок. Я буду тобі допомагати. Тільки слухай свій внутрішній голос. Умова одна, − почуєш мене лише в спокої. Можеш пригадати звуки цих хвиль…Щасти вам…

Ангели щезли. Ми трошки помилувались синьо-зеленими відтінками водяної гладі, огорнулись ніжним вітерцем та за мить опинились перед аруміном Нурії та Рута.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
07.07.2017 Проза / Повість
Паралелі (Атланти)
22.09.2017 Проза / Повість
Атланти (Паралелі .Частина № 2)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
11.12.2017 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Нотатки сорокарічної дівчинки
08.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
І про текст
30.11.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Хто ми є?
28.11.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Двійник чи антипод?
27.11.2017 © Панін Олександр Миколайович / Казка
Дизайнерка
Повість
23.09.2017
Атланти (Паралелі .Частина № 2)
21.09.2017
Атланти (Паралелі .Частина № 2)
04.09.2017 © Саня Малаш
Файні хлопці скандинавські
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 24  Коментарів:
Тематика: Проза, Повість
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +101
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +156
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +145
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +83
ВИБІР ЧИТАЧІВ
03.12.2011 © Т.Белімова
12.04.2011 © Закохана
26.03.2012 © Піщук Катерина
11.12.2017 © ГАННА КОНАЗЮК
20.01.2011 © Михайло Трайста
27.03.2012 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди