22.09.2017 14:25
Без обмежень
49 views
Rating 5 | 1 users
 © Савчук Віталій Володимирович

Доки?

Ковзають лезом по серцю не щирі слова.

Відчаєм падають ніц, ніби крові краплини.

Мова моя ніби ніч, - не жива.

Очі їдять розпачу сиві сльозини.


Скільки ще мушу терпіти цю муку і біль?

Скільки ти будеш мене, як колиску хитати?!

Душу з`їда твоя нехта, як сіль.

Звідки мені на порятунок чекати?


Сірпаєш нерви неначе ляльки ляльковод.

То до небес піднесеш, то у прірву кидаєш.

Може не знаєш других насолод?

Серце з грудей раз-по-разу вириваєш!

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про любов, Про кохання, Про душу, Про минуле

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Питання... / Вірш | Савчук Віталій Володимирович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Чаклунка осінь / Пісня | Савчук Віталій Володимирович». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Савчук Віталій Володимирович.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Савчук Віталій Володимирович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 10 | Знайдено: 60
Автор: Савчук Віталій Володимирович
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: ми;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;