23.09.2017 09:08
для всіх
107
    
  1 | 2  
 © Вікторія Івченко

Філософське. Про Буття і про Україну

Філософське. Про Буття і про Україну

Людина пливе в океані Часу, 

Ворушить мов кит плавниками…

Свою кришталево-прозору сльозу

Не може обтерти руками.

Де ти, перлино, 

Зоре з небес?...

Ластівко-душе, 

Де твій Дантес?

Скоро поцілить…

В руках ­ пістолет…

Стрінетесь

Скоро ви ­

Тет-а-тет.

***

На догоду п’яничкам ­

Старим генералам ­

Україно, завжди ти страждала!


Півмільярда долярів ­

На зброю летальну??

Не осягнути ­ ментально.


Тільки серцем можна те

Зрозуміти-збагнути:

Вже трохи лишилося… Ми ­

На порозі Страшного Суду.


Прийде Він

Покарати й помилувать нас, недолугих…

Перед очима Його рівні усі.

Немає ні перших, ні других.


Душі ­ голісінькі й кволі…

Листочки вони

На тополі

Долі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.09.2017 13:44  Панін Олександр Мико... => © 

Апокаліптично.
Ми, радше, не на порозі суду, а напередодні Його нескінченного очікування.
Чекаємо на Стравшний Суд - отримуємо Суд Дюренмата.

 24.09.2017 04:03  Серго Сокольник => © 

...щоб той страшний суд ще праведним був... Плавниками- плавцями, підкорегуйте, пліз)))

 23.09.2017 19:10  Гаврищук Галина => © 

Це все крик душі... Жаль, що таланти наших поетів так часто присвячують свою ліру безчинствам...